Суд зобов’язав МОН змінити вимоги для отримання деяких вчених звань

КИЇВ. 6 березня. УНН. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення, що зобов’язує Міністерство освіти та науки змінити вимоги для отримання вчених звань професора та доцента. Про це УНН повідомили у прес-службі МОН.

Зокрема, постанова суду вимагає вилучити з Порядку присвоєння вчених звань пункти, що стосуються: обов’язкового 10-річного стажу для здобувачів звань, наявності трьох обов’язкових публікацій у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та отримання сертифікату, що підтверджує рівень знання англійської мови на рівні В2.

Фактично, суд своїм рішенням вилучив вищезазначені пункти з вимог до отримання вчених звань. Проте МОН доповнило Наказ іншими пунктами.

Вимогу до кандидата “провадити навчальну діяльність не менш як 10 років на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента (далі по тексту)” замінено вимогою “мати стаж роботи не менш як 10 років на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента (далі по тексту)”.

Вилучену судом вимогу про наявність у претендента на звання трьох публікацій у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, замінено на наявність двох аналогічних публікацій.

У новій редакції вимог на отримання вчених звань професора та доцента одержати звання зможуть кандидати, що на рівні В2 володіють однією з мов країн Європейського Союзу, мають на підтвердження відповідний сертифікат або диплом про вищу освіту за відповідним мовним профілем (наприклад, диплом магістра з німецької філології).

В МОН зазначили, що вимога про знання лише англійської мови на рівні В2 дійсно суперечила “правовому акту вищої юридичної сили”, а саме Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, затвердженому постановою КМУ № 656 від 19.08.2016 року. В цьому нормативно-правовому акті вимога щодо володіння іноземною викладена в наступній редакції “звання присвоюється працівникам ВНЗ, які мають ... сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) або кваліфікаційні документи, пов’язані з використанням іноземної мови”.

МОН затвердило нові вимоги до оформлення дисертації

КИЇВ. 10 березня. УНН. Міністерство освіти та науки спростило вимоги до оформлення списку використаних джерел у дисертації, унормувало питання використання мов при написанні роботи та додало до структури дисертації анотацію. Про це УНН повідомили у прес-службі МОН.

Незважаючи на нові вимоги, переробляти вже написані роботи не потрібно — нововведення не поширюються на дисертації, що подані до спеціалізованих вчених рад до набрання чинності наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2017 року № 40.

Анотація — це новий структурний елемент дисертації. Передбачається, що згодом вона повністю замінить існуючий сьогодні автореферат.

“Після введення привила, що текст дисертації має публікуватися в Інтернеті (а згодом і в Національному репозитарії академічних текстів), необхідність написання автореферату майже зникла. Однак, щоб ознайомитися з коротким змістом дисертації, певний „дайджест“ роботи все ж необхідний. Його роль й відіграватиме анотація”, — зазначив директор департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування Андрій Шевцов.

Зараз, в перехідний період, згідно постанові КМУ від 24 липня 2013 р. № 567 “Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів” автореферати поки залишаються. Остаточно автореферат зникне, коли будуть прийняті нові правила присудження наукових ступенів, які має розробити Національне агентство з забезпечення якості освіти вже для спецрад, які будуть автономно створені академічними закладами і проакредитовані Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

За новими правилами підготовка дисертації має бути державною мовою та за бажанням здобувача — англійською або іншою мовою, пов’язаною з предметом дослідження. При цьому обов’язково потрібно буде подати переклад роботи до спеціалізованої вченої ради. Анотація подаватиметься державною та англійською мовами, а також третьою мовою, пов’язаною з предметом дослідження.

Простішими стають вимоги до оформлення списку використаних джерел у дисертації. Зокрема, на вибір можна використовувати Національний стандарт України “Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання. ДСТУ 8302:2015” або один зі стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій, що є загальновживаними у закордонній практиці оформлення наукових праць.

Наказ набуває чинності з 10 березня 2017 року.

Як повідомляв УНН, суд зобов’язав МОН змінити вимоги для отримання деяких вчених звань.

Джерело: УНН